23 ноября 2017 Сделать стартовой  |  Добавить в избранное  |  Написать письмо
 Поиск  
100 СТРОК

ВЛАСТЬ
далее
ЗОНА IT
АРХИВ
Перейти:
Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Вс.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
РАССЫЛКА
Подписаться
Отписаться
РЕКЛАМА
Ћучшие игры онлайн на сайте vsemigry.ru.
 
 
АКТУАЛЬНО

“Темний шоколад” Все статьи Версия для печати На главную
05.11.2017 21:04

У межах проекту «Документи з райських островів» журналісти з’ясували мету створення президентом Петром Порошенком закордонного офшорного рахунку. У неділю одночасно чотириста журналістів у шістдесяти семи країнах опублікували свої матеріали про фінансові таємниці можновладців.

Як нагадує Громадське, навесні цього року учасники Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів а також Центру розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP, які торік оприлюднили проект «Панама Пейперз», отримали доступ до нових документів. Нове глобальне журналістське розслідування назвали «Передайз Пейперз» або «Документи з райських островів». Цього разу журналісти проаналізували дані про власників офшорних компаній з двох десятків юрисдикцій. Вони розташовані переважно на невеликих екзотичних островах. Команда «Слідства.Інфо» як офіційний партнер OCCRP долучилася до цього міжнародного проекту і знайшла у документах більше десятка українських прізвищ.

Півтора роки тому, Петро Порошенко опинився в центрі уваги провідних медіа світу. Його згадували серед фігурантів так званого «панамського скандалу», коли журналістам стали відомі подробиці офшорних таємниць багатьох політиків світу. Український президент був змушений пояснювати навіщо вже перебуваючи на посаді глави держави він відкрив компанію на Британських Віргінських островах. Там, як відомо, створені сприятливі умови для тих, хто бажає платити менше податків. Втім, тоді президент Порошенко заявив, що зареєстрував офшорну фірму винятково для того, щоб передати свій кондитерський бізнес в сліпий траст. Але, судячи з доказів, отриманих нами в межах проекту «Документи з райських островів» метою створення президентського офшору могла бути все ж таки мінімізація податків, – йдеться у матеріалі.

Влітку 2014 року, одразу після обрання Петра Порошенка Президентом України, його юристи шукали офшорний острів для корпорації Рошен. У листах до колег з острову Мен вони використали термін «tax purposes», що означає «податкові цілі». Нові докази у офшорній справі президента дають ще більше підстав вважати, що саме оптимізація податків, а не передача у сліпий траст чи продаж, була метою перебудови структури корпорації Рошен. За останніми підрахунками, статки українського президента зросли за минулий рік і складають 1 мільярд доларів. Головним джерелом збагачення Порошенка є його кондитерська корпорація Рошен. Діяльність корпорації прозорою не назвеш – вона не публікує фінансових звітів, а нещодавно навіть заборонила офіційному виданню опублікувати інформацію про суму сплачених податків. Петро Порошенко хотів би, аби його корпорація, яку він, до речі, обіцяв продати, працювала максимально таємно. Однак, публікація архіву «Панама пейперс» півтора роки тому порушила його плани.

«Як правило, офшорний рахунок використовують приховано, щоб мінімізувати сплату податків. У цьому випадку все було абсолютно навпаки. Щойно я став президентом — я заявив, що передам свій бізнес в абсолютно прозорий сліпий страст», – так Петро Порошенко пояснював, навіщо створив компанію на Британських Віргінських островах у серпні 2014 року.

З проекту Панама Пейперс весь світ дізнався, що у час, коли на Сході України йшли запеклі бої, юристи українського президента вибудовували складну схему з фірм у Нідерландах, на Кіпрі та на БВО для володіння «Рошеном». Вибір країн наштовхував на думку, що президент хоче уникнути сплати податків в Україні. Однак, і він, і його юристи це заперечували. Щоб президента не запідозрили у зловживанні офшорами, він навіть оголосив так звану деофшоризацію.

«Я визначаю розробку законодавства у цій сфері одним з першочергових завдань», — заявив Петро Порошенко.

Ми попросили оцінити процес деофшоризації практикуючого юриста з компанії «Арцингер». Павло Ходаковський каже, що багато формальних речей уже зроблено, однак бізнес продовжує використовувати офшори:

«Ми очікуємо що, напевне, до кінця наступного року більшість ініціатив і нововведень будуть імплементовані. Частина з них, вона більш схвально сприймається. Частина може наштовхнутися на певний супротив. Але, крім цього, є певний зовнішній тиск і зобов’язання України. Якийсь часовий лаг у нас є – як ми розуміємо, цей рік і наступний. Але вже, напевне, треба буде демонструвати якісь конкретні речі для того, щоб Україна сприймалася як країна, яка співпрацює у цій сфері».

З 1991 року з України в офшори виведено 148 мільярдів доларів. Для порівняння — бюджет України на 2017 рік складає близько 30 мільярдів доларів, тобто у офшорах осіло близько п’яти річних українських бюджетів. Однак, навіть після оголошення деофшоризації гроші продовжують залишати Україну – жодних дієвих механізмів для уникнення цього досі не створено:

«Більше це вже йде захист активів. Це у якійсь частині все ще зберігається забезпечення конфіденційної інформації про кінцевих бенефіціарів, власників. Хоча, цього вже достатньо важко досягнути», — пояснює Павло Ходаковський.

Коли президент Порошенко створював офшорну структуру корпорації «Рошен» у 2014 році, він переслідував одразу декілька цілей. І захистити активи, і оптимізувати податки у разі продажу, і приховати ім’я у нетрях острівних реєстрів. Ані обіцянки перекрити офшори, ані публікація «Panama papers» не змусили Порошенка відмовитися від звички користуватися офшорами, яку він набув, будучи бізнесменом. Українським «Рошеном» продовжує володіти нідерландська компанія, а сам Порошенко наполягає, що так треба для передачі корпорації у сліпий траст. Нові документи, які «Слідство.Інфо» отримало як партнер міжнародної мережі журналістів, ставлять під сумнів слова президента. Судячи з усього, офшорні фірми створювалися саме для уникнення податків у разі продажу чи отримання якогось доходу. Відповідно до документів, отриманих німецькою газетою «Зюддойче Цайтунг» та переданих мережам журналістів-розслідувачів ICIJ та OCCRP, у червні 2014 року, невдовзі після інавгурації Порошенка, юристи з української фірми «Авеллум», яка представляє інтереси президента, написали юристам з фірми «Еплбай» з острову Мен наступного листа:«Справа надзвичайно делікатна. Ім’я клієнта – Петро Порошенко. Ми працюємо над реструктуризацією його кондитерського бізнесу (Рошен). Для отримання доступу до міжнародних ринків, ми збираємося збудувати нову холдингову компанію групи у Люксембурзі. Під ним буде голландський суб-холдинг, який володітиме всіма оперуючими компаніями. З податковими цілями над люксембурзькою компанією буде кіпрська фірма. Вона буде володіти офшорною компанією – ми надаємо перевагу БВО, але Острів Мен також може підійти… Вона буде володіти акціями та отримувати дивіденди. Продаж акцій у певний момент є можливою (якщо інвестор запропонує хорошу ціну)».

Юрист з острова Мен Шон Доулінг відповів, що це треба обговорити. Ми попросили київського юриста Богдана Боровика перекласти зрозумілою мовою інформацію з листа юриста «Авелуму»:

«Скоріше за все, компанія у Нідерландах, вона існує для того, аби захистити свої інвестиції. Тобто якщо завтра якісь державні органи відберуть незаконно бізнес у цієї компанії, ця компанія зможе себе захистити, пішовши в суд через існування спеціальної угоди між Нідерландами та Україною щодо захисту іноземних інвестицій. Тобто мета цієї компанії – захист інвестицій. Якщо бенефіціар завтра перестане бути при владі, нова влада забере – він судиться. Оці дві компанії зазвичай використовують через податки. Податки тому що у них є ліберальне законодавство щодо оподаткування. Наприклад, тут сплачується зазвичай 0% на доходи компанії. Тобто якщо ця компанія продасть кіпрську компанію з усім тим, що знизу, якомусь інвестору, вона отримає чималі гроші від продажу».

Отже, саме податкові цілі, про які пишуть юристи Порошенка на острів Мен, були метою створення, принаймні, однієї з трьох компаній. Продаж Рошену, який був однією з передвиборчих обіцянок Порошенка, у листі згадується лише як опція.

«З цього листа не слідує, що продаж був єдиною головною метою. Це була одна з можливостей на майбутнє. Коли створюється така структура, то це може підготовка до певних якихось транзакцій. Або дійсно з продажу бізнесу, або для залучення інвестора, або для розширення свого бізнесу за межі України», — додає Богдан Боровик.

Пізніше президент Порошенко обіцяв передати свій бізнес у «сліпий траст». У Токіо він пояснював створення офшорної структури, яка, зрештою, була збудована за описаним «Авелумом» зразком, виключно потребою передати кондитерський бізнес у «сліпий траст».

«З цього листа не слідує, що метою чи якоюсь опцією, яка мала би враховуватися при побудові цієї структури, був траст. Тобто слово траст взагалі не фігурує тут. (…) Чи потрібна вся ця структура для того, аби передати в управління у сліпий траст. На мою думку – ні, не потрібна. Вона потрібна, скоріше за все, якщо планується продаж. Тобто для оптимізації доходів від продажу. Для самого трасту вибудовувати всі ці три компанії я не бачу потреби», — каже Боровик.

Як зазначають журналісти, після публікації нових, так званих Райських документів, справжні наміри Петра Порошенка щодо створенні офшорної структури, стали яснішими. І вони трохи відрізняються від його публічних заяв. 

НОВОСТИ
Oligarh.News




FACE-CONTROL
СПЕЦПРОЕКТ
ГОЛОСОВАНИЕ
В ближайшее время отношения с Россией:
Ухудшатся;
Улучшатся;
Не изменятся.
ПАРТНЕРЫ

СТАТИСТИКА
 
Новости Слухи Досье 100 строк Cемьи Цитаты Форум Экспорт