Звернутися до Вас змушує вкрай небезпечна ситуація, що склалася в українській енергетиці.

 

Як відомо російський бізнесмен Костянтин Григоришин неодноразово заявляв, що має права власності на ВАТ „Полтаваобленерго”, ВАТ „Чернігівобленерго”, ВАТ „Львівобленерго” та ВАТ „ Прикарпаттяобленерго”, проте не зміг довести ці твердження у судовому засіданні. Натомість він намагався здійснити силове захоплення цих стратегічних об’єктів з допомогою приватної охоронної структури. Після того, як завдяки своєчасному втручанню СБУ та Генпрокуратури, ця злодійська акція закінчилась провалом, К.Григоришин почав блокувати проведення зборів акціонерів, та перейшов до організації захоплення зазначених підприємств юридичними методами, які, проте містять ознаки афери.

        

З допомогою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), з керівництвом якої К.Григоришин налагодив неофіційні особисті стосунки, які підпадають під визначення корупційних, була зроблена спроба незаконно вилучити в ООО „Інтер-сервіс-реєстр” (реєстратора цих ВАТ) реєстри власників чотирьох зазначених обленерго, які, проте, на той час, знаходилися в головному офісі в м. Дніпропетровськ. Не дивлячись на рішення Печерського суду м. Києва, яке було винесено на користь ООО „Інтер-сервіс-реєстр”, ДКЦПФР не полишає спроб блокувати нормальну роботу реєстратора. Існує загроза повторення київських подій в головному офісі ООО „Інтер-сервіс-реєстр” в м. Дніпропетровськ. Вона тим більш вірогідна, що ДКЦПФР призначила для відновлення реєстру компанію ОФР, яку підозрюють у зв’язках з К.Григоришиним. Є висока небезпека того, що буде зроблена спроба визнати реєстри, які зберігаються у центральному офісі в Дніпропетровську, втраченими.

        

В трудових колективах обленерго, більшість співробітників яких є одночасно міноритарними акціонерами своїх підприємств поширюється інформація про те, що махінації з реєстром проводяться з метою переписати на К.Григоришина саме частини акцій міноритарних акціонерів, яких йому не вистачає для встановлення свого контролю над підприємствами.

        

В колективах зріє соціальна напруга. Подекуди вже ведуться розмови щодо необхідності організації страйків, а як закон забороняє працівникам обленего страйкувати, то ведеться пошук юридично коректного способу обійти закон і страйкувати не страйкуючи офіційно. Оскільки ритмічна робота обленерго є запорукою нормальної роботи економіки та життєдіяльності населення всього регіону, то лихоманити починає щонайменше чотири області. А позаяк К.Григоришин відкритим текстом заявляє, що право на обленерго він отримав, допомагаючи Помаранчевій революції і посилається на свої зв’язки в Секретаріаті Президента та в СНБО України, то невдоволення співробітників обленерго та населення регіонів поступово набуває політичного характеру і розвивається у несприятливому для чинної влади напрямі. Не виключено, що якщо справа дійде до стихійних вуличних виступів працівників обленерго, то до них приєднається як частина населення, так і окремі опозиційні сили, які намагатимуться перевести ці заворушення, які поки що мають виключно економічний характер у суто політичну площину і використати з метою передвиборчої агітації, а може й для розхитування ситуації в країні.

        

До того ж, невизначеність ситуації навколо обленерго та постійні зриви загальних зборів акціонерів ведуть до значних фінансових збитків. Зокрема, значно знизилася вартість акцій цих підприємств. За результатами першого кварталу 2005 року відмічається зниження фінансових результатів господарської діяльності. Збитки, таким чином, завдаються як державі, що має пакет акцій у кожному з зазначених обленерго, так і приватним власникам обленерго, а також трудовим колективам, що, як зазначалося, є міноритарними акціонерами цих підприємств.

        

Фактично дії іноземного бізнесмена, якого підозрюють у не зовсім чесних методах роботи, в тому числі і в Україні, і який сам це визнавав, офіційно заявляючи, що довгий час давав хабарі Л.Кучмі – колишньому Президенту України, ведуть до дестабілізації обстановки у стратегічній сфері промисловості – енергетиці, та у декількох областях, практично же по всій країні.

        

Народу незрозуміла позиція невтручання, яку зайняла влада. За таких умов чутки щодо корумпованості ряду вищих посадових осіб, які начебто мають особисту зацікавленість у бізнесі К.Григоршина, стає практично неможливо спростувати за відсутністю аргументів.

        

Прошу Генерального прокурора України та керівництво МВС і СБУ визначитися щодо обсягу загрози національній безпеці від діяльності в Україні російського бізнесмена К.Григоришина. Також прошу перевірити інформацію про його корупційні зв’язки з українськими високопосадовцями з одного боку, та з керівником РАТ „ЄЕС Росії” А.Чубайсом – з іншого, а також можливість існування корупційної змови, метою якої є передача А.Чубайсу через посередництво К.Григоришина контролю над українською енергетикою. Вважаю за доцільне, з огляду на високу суспільно-політичну важливість цієї справи, провести розслідування максимально відкрито, з залученням до конструктивної співпраці преси та представників депутатських фракцій та груп. Також вбачаю необхідність у регулярному звітуванні керівників зазначених силових структур з парламентської трибуни щодо процесу розслідування та попередніх результатах. Така відкритість дала б змогу зняти соціальну напругу в колективах обленерго та перейти к конструктивному діалогу зацікавлених сторін Також вважаю, що влада має сприяти якнайскорішому проведенню зборів акціонерів, які тільки і можуть визначитися щодо керівництва зазначених об’єктів.