 Банкіри з поняттями чесність та людяність асоціюються неохоче, українські — апріорі. Таких грабіжницьких банківських відсотків, як у нас, світ ще не бачив. Люди, котрі напряму зіткнулися з банківськими щедротами, втратили все або навіки заказали собі і дітям переступати поріг банківських установ. Недаремно лихварство віднесено церквою до найтяжчих гріхів. Бувають, звичайно, щасливі винятки, як з єврейськими грішми швейцарських банках. Другу світову, але, схоже, не в нашому випадку. І дуже рідко в Україні.
Бог дав мені вміння заробляти, життя дуже коротке. І тут важливо не те, скільки у тебе грошей, а як ти зумів ними розпорядитись. Якщо ти витратив гроші на вдосконалення суспільства, то воно тебе оцінить за межами одного людського життя.
Заможність дає мені право на отримання матеріальних благ, якими я можу поділитися з суспільством.
Гроші — не самоціль, оскільки багато хто в гонитві за збагаченням, бажанням «купатися в золоті» дуже легко губить себе, людяність, життєві цінності.
Ці слова належать мільйонеру Руслану Демчаку. Мовляв, саме за це бізнесмен засуджує олігархів, які в буквальному сенсі «утримують» владу та вирішують, кому бути президентом. А потім його думка змінюється.
Чим більше буде багатих, заможних людей в Україні, тим досконалішим буде українське суспільство. У ньому буде достатньо місця для культури, естетики, благодійництва. Той, хто багатий, має можливість бути гуманною людиною.
Він стверджує, що за п'ятнадцять років об'їздив усі знакові міста Старого Світу. Наприклад, новорічні свята у Європі в нього розтяглися на цілий місяць, торішня літня відпустка — на два.
Інфраструктурно я можу собі це дозволити. У мене відлагоджений організований бізнес, я впевнений, що навіть за моєї відсутності все працюватиме.
Досвідчений європознавець найбільше любить дві країни: Швейцарію і Францію. Далі — взагалі замішуєшся.
Париж — сам по собі таке місце, куди хочеться повертатися. Я люблю десь відшукати комфортну лавицю біля озера й півдня провести за книжкою. Наприклад, у парку біля Ейфелевої вежі. Минулим літом я просидів там кілька годин, читав роман «Підліток» Федора Достоєвського. Це передостанній роман письменника, датований 1875 роком. Він весь побудований на розмові батька з сином. У певний момент батько розповідає синові, що в майбутньому настане такий час, коли люди не зможуть віддавати одне одному борги. Цілі країни збанкрутують, і це буде відбуватися в усьому світі. Тоді речі знеціняться, світ окислиться. Нічого не нагадує? — запитує Руслан Демчак.
Усе це — витяги з інтерв'ю українського мільйонера журналу «Власть денег» (№12 (302) від 25.03.2011) та з інших. Образ нашого нувориша так і оповитий романтичним флером, ніби він є представником якоїсь багатої аристократичної династії, негоціантом, що примножує капітали, започатковані знаменитими предками. Його лексика гідна випускника Гарварда чи Оксфорда і громадянина якоїсь розвиненої демократії, але аж ніяк не проблемної України.
Та, як стверджують реальні факти, лоск і гроші Демчака не мають нічого спільного з цивілізованим бізнесом, а манера поведінки, стилю, способу життя є запозиченою і кіношною. Його бізнес у багатьох випадках цинічний, у кращому разі паракримінальний, окремі члени парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією вбачають у ньому злочинний підтекст. Вони переконані, що його капітали примножені незаконними оборудками із землею та відмиванням коштів через організовані ним конвертаційні центри, з трансакцією на транзитні бізнесові структури та фізичних осіб. Причому наш романтик не гребував і особистою участю в цих схемах.
Як стверджує народний депутат України Олег Новіков, член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, у листі на адресу газети «Голос України» за №05081/12 від 21.08.12, «мною як народним депутатом України отримана інформація, яка свідчить про те, що в київському регіоні діє низка конвертаційних центрів, центром операцій яких є ПАТ «Ерде Банк» та афільовані з ним структури, загальне керівництво діяльності яких здійснює Демчак Р. Згідно з наявною інформацією, лише протягом 2010—2011 років через даний конвертаційний центр було проведено понад 400 мільйонів гривень, які в подальшому були виведені з реального сектору економіки та переведені в готівку. Послугами зазначеного конвертаційного центру скористалася значна кількість суб'єктів господарської діяльності, для яких переведено в готівку різний діапазон сум коштів», — зазначає п. Новіков. «Реально існуючі суб'єкти господарської діяльності, спрямовують кошти за фіктивними договорами на рахунки транзитних підприємств» (загалом йдеться про як мінімум 18 таких компаній, рахунки яких відкриті і обслуговуються в ПАТ «Ерде Банк». Як стверджує народний депутат, «які в подальшому перераховували вказані кошти на рахунок ТОВ «Юридична компанія «Консалтінг груп», яка, у свою чергу, входить до корпорації «Ukraіnіan Busіness Group», очолюваної Демчаком Р., а також підприємства-транзити (усього 13 ТОВ, які перераховували кошти на ТОВ «ФК Контанго»)». Ці компанії, як стверджує народний депутат, «за дорученням фізичних осіб здійснюють фіктивні операції з цінними паперами (векселями), рахунки яких також відкрито в ПАТ «Ерде Банк». Ці рахунки «відкриті на підконтрольних виконавців схеми — фізичних осіб (народний депутат наводить перелік прізвищ десятка осіб), які не мають фактичного стосунку як до відкриття рахунку, так і до зняття з нього готівки. Після зняття готівки її видача проводилася у філіях ПАТ «Ерде Банк» у Києві за адресами: проспект 40-річчя жовтня, проспект Правди, 80а, вул. Введенська, 29/58, бульвар Лепсе, 16, вул. Патріса Лумумби, 4/6. Ці ж відділення ПАТ «Ерде Банк» використовуються як місце зберігання документації суб'єктів господарської діяльності, задіяних у схемі».
Таким чином, у діях Демчака, зазначає п. Новіков, та інших пов'язаних з ним осіб однозначно вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. 205 (фіктивне підприємництво), ст. 209 (легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом), ст. 212
(ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів) Кримінального кодексу України. Він переконаний, що «усього послугами конвертаційного центру скористались як мінімум 37 підприємств».
Подібну фабулу виклав у своєму зверненні за №91341/91341 від 18.08.2012 до першого заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р., а також у зверненнях на адресу керівництва СБУ, УМВС, ДПІ народний депутат Володимир Ар'єв, голова підкомітету з питань контролю за реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. «Мною отримано інформацію про діяльність злочинної організації, створеної на базі ПАТ «Ерде Банк», яка надає послуги щодо конвертації безготівкових коштів у готівку з використанням учасників фондового ринку. Організатором та безпосереднім куратором «конвертаційного центру» є Демчак Руслан, власник корпорації «Українська бізнес-група», до складу якої входить і ПАТ «Ерде Банк».
Ар'єв також перераховує п'ять виконавців схеми, котрі, за його словами, придбали низку підприємств, які у свою чергу були зареєстровані на підставних осіб, і відкрили для них рахунки у тому ж банку. Повний перелік підприємств також вказано у зверненні, ним володіє і редакція. «Таким чином, у діях Демчака Р. та інших пов'язаних з ним осіб однозначно вбачаються ознаки таких злочинів, як фіктивне підприємництво, легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна (...), ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, відповідальність за які передбачена ст. ст. 205, 209, 212 Кримінального кодексу України», — переконаний п. Ар'єв.
Чому б за такого розкладу не потинятися Європою, не позахоплюватися наполеонівською забудовою Парижа та інфраструктурою Лондона? Не поцікавитися європейською нерухомістю та латифундіями, адже власні оборудки з українською землею дають мільйонні зиски на порожньому місці? Той же п. Новіков, народний депутат, якому, схоже, не подобаються швидкі мільйонери, котрі виплигують із каламутної води українського бізнесу вище Ейфелевої вежі, стверджує, що «зокрема, Демчаком Р. організовано схему легалізації коштів через продаж земельних ділянок, які були набуті незаконним шляхом, при цьому без сплати передбачених законом податків. Група громадян — власників майнових паїв — за договорами купівлі-продажу продають ТОВ «Будівельні інновації плюс» належні їм паї, зокрема: власне, сам Демчак (вартість продажу — 50 млн. грн. — Черкаська обл., Звенигородський р-н, КСП ім. Горького (СТОВ «Стебне»)». Народний депутат наводить ще 12 фігурантів. «Загальна вартість такого продажу становить 338,21 млн. грн. Розрахунки проводилися через рахунки, відкриті в «Ерде Банк» (МФО 380667)», стверджує народний депутат. «Продаж найчастіше відбувається через представника — Куліша В., який є керівником ТОВ «Юридична компанія «Консалтінг груп», а та, у свою чергу, теж входить до складу корпорації «Ukraіnіan Busіness Group», повідомляє п. Новіков. «При цьому громадяни — продавці майнових паїв колективних сільськогосподарських підприємств ухиляються від сплати податку, самостійно визначаючи податкове зобов'язання, яке дорівнює нулю. У той час як продаж такого паю має бути оподаткований за ставкою 15%, оскільки вказані майнові паї отримані у власність іншим чином, ніж передбачено Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства». Тобто право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їхнього трудового внеску, резонно відзначає народний обранець.
Згідно з законом, достатнім доказом для отримання платником податку майнового паю у власність у процесі приватизації та правомірності застосування податкових пільг є підтвердження членства у колективному сільськогосподарському підприємстві станом на 1 березня 1992 року. «Однак зазначені особи не мають жодного відношення до колективних сільськогосподарських підприємств», — наголошує п. Новіков. «Так, у 2010 році громадянин Демчак продавав за договором купівлі-продажу тому ж ТОВ «Будівельні інновації плюс» за 50 мільйонів гривень майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Горького (СТОВ «Стебне») у с. Стебне Звенигородського району Черкаської області, нібито отриманий у процесі приватизації. Право власності на пай, засвідчене Свідоцтвом про право власності члена колективного сільськогосподарського підприємства, майновим сертифікатом згаданого СТОВ «Стебне» і видане Стебнівською сільською радою у 2010 році. Однак, громадянин Демчак у КСП ім. Горького (СТОВ «Стебне») ніколи не працював і заробітної плати ніколи не отримував, а в списки працівників підприємства вписаний не у 2000 році, а вірогідно пост-фактум, оскільки навіть неозброєним оком можна відрізнити інший почерк», — пише народний депутат. «Більше того, з 1991 року згаданий громадянин постійно проживав у місті Київ. Тільки з цієї оборудки держава недоотримала податку на 7,5 мільйона гривень».
Подібне наш безтурботний читач під Ейфелем прокрутив із паєм колективного сільгосппідприємства ПКСП «Авангард» у селі Киянка Ємільчинського району Житомирської області. Де, звісно, теж не орав, не сіяв, але накосив ще на 50 мільйонів. І знову ж залишив державу без 7,5 мільйона гривень, організувавши схему, за якою до бюджету через низку земельних оборудок, за словами того ж Новікова, «не сплачено ще 45 мільйонів гривень».
Як пізніше написав у своєму поясненні начальнику ДПІ Голосіївського району м. Києва сільський голова села Стебне, «у 2010 до мене приїхала довірена особа громадянина Демчака Р. Куліш Василь. Йому я видав свідоцтво про право власності на майновий пай громадянина Демчака Р.Є. Копію довіреності не брав. Інших списків власників майнових паїв не існує». Інший голова сільської ради Надія Стецюк із села Киянка у подібному поясненні начальнику ДПІ зазначила, що до неї у селі був інший голова. Тепер же, отримавши запит від податкової щодо роботи, зокрема, Демчака Р. Є. у СП «Киянське» та щодо його паю, вона звернулася до попереднього голови та керівника підприємства, а ті попросили її надати відповідь, що зазначений громадянин є у списках. «Я відмовилася. Повідомляю, що у списках членів ПКСП «Авангард», які мають право на майновий пай, вище зазначені громадяни відсутні». Так можна заробляти мільйони.
Мешканцям столиці, а особливо Дарницького району, Руслан Демчак запам'ятався групою своїх підприємств зі скромною назвою «Добробут». Як ідеться у тому ж інтерв'ю журналу «Власть денег», «у 2007 році мешканці району разом з квитанціями про сплату за послуги ЖРЕПу масово отримали платіжки за страхування житла від СК «Добробут». Про те, що ця послуга є добровільною, платники зрозуміли, коли оплатили страхування. У відповідь на обурення громадян компанія Демчака заявила, що випробовувала пілотний проект, запущений, буцімто, за угодою з Головним інформаційно-обчислювальним центром — елітним київським муніципальним підприємством». Хоч би як там було, гроші людям ніхто не повернув. А правоохоронці, котрі навіть вилучали сервери підприємства, так справу до якогось резону і не довели.
Того ж 2007-го, щоб захиститися від правоохоронців, наш герой заснував Всеукраїнську організацію із захисту прав споживачів фінансових послуг, а пізніше очолив Федерацію роботодавців м. Києва. Вдалий фінт: банкір захищає підприємців, бізнеси яких розчавила криза, спровокована банківською системою. Ці посади, схоже, дали Демчаку можливість стати легітимним політичним гравцем, щоб передусім захистити свою фінансову групу, у тому числі від переслідування правоохоронними структурами за діяння, про які інформують народні депутати — члени Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Р.S. Коли вже верстався номер, стало відомо, що за зазначеними у зверненнях народних депутатів фактами Державною податковою службою України та прокуратурою Житомирської області порушено кримінальну справу. Поки що фігурантам інкримінують підробку документів під час отримання та продажу земельних паїв. Також стало відомо, що вже проведено вісім обшуків у офісах та приміщеннях осіб, причетних до згаданих оборудок.
Голос України, №160 (5410), 29 серпня 2012 р
Автор: Сергій СУЛИМА
golos.com.ua
|
