17 января 2022 Сделать стартовой  |  Добавить в избранное  |  Написать письмо
 Поиск  
100 СТРОК

ВЛАСТЬ
далее
ЗОНА IT
АРХИВ
Перейти:
Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Вс.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
РАССЫЛКА
Подписаться
Отписаться
РЕКЛАМА
 
 
ТЕМА ДНЯ

Спершу — призначення, потім — люстрація? Все статьи Версия для печати На главную
02.02.2016 09:02

До керівництва аеропортом «Бориспіль» може повернутися менеджер, про якого на підприємстві залишилися не найкращі спогади 

Конкурси на посади керівників державних підприємств, що мають стратегічно важливе значення для економіки держави, стають уже звичними. Як і скандали, що виникають під час першого і другого етапів конкурсного відбору претендентів на ці посади. Інколи доходить до того, що конкурс із тих чи інших мотивів доводиться оголошувати ще раз. Але навіть тоді, коли визначаються з переможцем, це ще не означає, що його кандидатуру затвердить Кабінет Міністрів України.
 
Приміром, 12 листопада 2015 року відбулося засідання постійно діючої комісії Міністерства інфраструктури України, члени якої прийняли документи кандидатів на посаду генерального директора найбільшого в Україні міжнародного аеропорту «Бориспіль» і заслухали програми їхньої діяльності на підприємстві. Через три дні комісія визначила чотирьох претендентів на посаду: Валентина Византа, Піотра Ікановіча, Сергія Гомболевського та Юрія Солончука (два останніх, як відомо, вже працювали керівниками головних повітряних воріт країни).
 
Наприкінці листопада комітет із призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств, що працює при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, рекомендував Кабінету Міністрів призначити генеральним директором найбільшого у країні міжнародного аеропорту «Бориспіль» Юрія Солончука. Відтоді минуло два місяці, проте остаточного урядового рішення немає й досі. І цілком можливо, що в Кабміну є свої резони, щоб не поспішати з цим. Адже вже траплялося, що людей призначали на керівні посади у держструктурах, а потім після обурення громадськості цими призначеннями або люстраційної перевірки змушені були звільняти.
 
Щодо самого пана Солончука, то, як зазначають ЗМІ, у фіналі відбору на посаду генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль, проти його кандидатури висловилися експерти, які брали участь у засіданні комітету, незалежні члени номінаційного комітету, що представляють міжнародні організації, які працюють в Україні.
 
Виявляється, не підтримав кандидатуру Юрія Солончука і міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус. В інтерв’ю популярному телеканалу, яке цитують багато ЗМІ, він зокрема зазначив: «Зазвичай ми не коментуємо рішення номінаційного комітету. Але можу сказати, що я особисто голосував проти цього кандидата. Тому не все так однозначно. Ще буде перевірка на люстрацію. Номінаційний комітет не займається люстрацією».
 
Міністр наголосив, що він виступає за те, щоб залучати до управління держактивами людей, раніше не задіяних у держсекторі. Тобто тих, хто має незаплямовану репутацію і ніколи не брав участі в корупційних оборудках: «Якби я прописував сам умови всіх конкурсів, яких людей особисто я шукаю, — таких, що ніколи не керували держкомпаніями. Це по-перше. Ті, які не були на держслужбі до Майдану, — це по-друге. Ті, які не були депутатами жодного рівня ніде і ніколи, не працювали у правоохоронних органах. Постійно говорю: шукаймо таких людей. І бувають часто зі мною згодні, головою покивали, а потім кандидатами виявляються люди, які працювали раніше на держслужбі». 
 
Останнє, до речі, стосується і пана Солончука, який встиг попрацювати в держструктурах при кількох владах. І, мабуть, за збігом обставин, найвищі посади він обіймав у часи, коли Янукович очолював Кабмін, а потім — коли той став главою держави. Приміром, Юрія Солончука керувати міжнародним аеропортом «Бориспіль» призначили наприкінці грудня 2006 року, коли «антикризовий» уряд очолював Віктор Янукович. Незабаром після його відставки залишив посаду і Солончук.
 
У 2010 році Юрій Іванович став заступником керівника Державіаслужби України, а  в лютому 2011-го удостоївся особливої довіри Януковича — своїм указом той призначив його членом міжвідомчого координаційного штабу з питань безпеки та правопорядку. Як пише ZN за 12 жовтня 2012 року, відбулися кардинальні зміни в міжнародному аеропорту  «Сімферополь»: «У травні 2012 року весь керівний склад підприємства було змінено. Головою правління призначено Юрія Солончука, який певний час обіймав посаду директора департаменту з розвитку аеропорту, а до того був директором аеропорту «Бориспіль», потім — заступником керівника Державіаадміністрації».
 
Автор цього матеріалу — журналістка, а нині народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначає, що в Сімферополі хотіли прокрутити схему, що вже апробували в Одесі бізнес-структури Кауфмана і Грановського, яких пов’язують зі старшим сином Януковича.
 
Як відомо, в Південній Пальмірі вони прибрали до рук аеропорт, точніше, все, що дає прибуток. На базі аеропорту було створено приватне ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», в якому міська влада отримала 25 % акцій, а решту — таке собі ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» зі статутним фондом 1000 гривень. Збиткову ж з фінансової точки зору злітно-посадкову смугу залишити на балансі комунального підприємства, тобто міської громади Одеси.
 
Але в Сімферополі щось не склалося, можливо, «сім’я» відклала   прихватизацію на потім, проте після звільнення аеропорту паном Солончуком загарбники начебто ще довго підраховували багатомільйонні збитки.
 
Цікаво, що на закиди журналістів щодо того, що пан Солончук — не найкраща кандидатура на посаду генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль», тоді ще міністр транспорту Андрій Пивоварський порадив журналістам: «Якщо у вас є докази сумнівної репутації, надайте в міністерство, на номінаційний комітет, правоохоронним органам. Надайте абсолютно всю цю інформацію».
 
Безумовно, екс-міністр — не слідчий, однак у нього, на відміну від журналістів, є підлеглі, які мали б подавати запити у відповідні органи щодо того, чи не тягнуться за претендентами на керівні посади корупційні шлейфи. Приміром, стосовно головного кандидата на посаду гендиректора в контролюючих, а можливо, і в правоохоронних органів є, мабуть, певні матеріали. Адже журналістам вдалося одержати акт перевірки КРУ, яке відстежувало роботу аеропорту, зокрема за період, коли держаним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» керував пан Солончук. Якби члени конкурсної комісії ознайомилися з цим документом раніше, то, можливо, і  результати конкурсу були б іншими.  
 
Приміром, як зазначено в публікації УНІАН, журналісти якого одержали копію акта КРУ від 6 серпня 2008 року, перевірка встановила багатомільйонні порушення і неефективні управлінські рішення. Починаючи з істотного завищення вартості будівельних робіт до надання за рахунок держпідприємства безвідсоткової «фінансової допомоги» невідомим структурам, які так і не повернули гроші аеропорту. Приміром, за 2007 рік  обсяг недоодержаних доходів лише від обслуговування пасажирів ВІП-термінала становив понад 2,5 мільйона гривень.
 
Загалом акт перевірки КРУ має обсяг понад 130 сторінок. Такими документами передусім мали б зацікавитися ті, хто дає «добро» на призначення керівником стратегічно важливого підприємства тих чи інших осіб. Можливо, після цього не було б так, що керівника призначають, а він потім потрапляє під люстрацію. Що можливо і в цьому випадку.
 
Марина МІЩЕНКО, для «Урядового кур’єра».

НОВОСТИ
Oligarh.News




FACE-CONTROL
СПЕЦПРОЕКТ
ГОЛОСОВАНИЕ
В ближайшее время отношения с Россией:
Ухудшатся;
Улучшатся;
Не изменятся.
ПАРТНЕРЫ

СТАТИСТИКА
 
Новости Слухи Досье 100 строк Cемьи Цитаты Форум Экспорт