Українські заводи експортували лише 70 тисяч тонн цієї продукції, а офіційна статистика чомусь нарахувала аж 400 тисяч. Важко собі уявити, щоб десь за кордоном тамтешній чиновник шукав формальні приводи для невжиття термінових заходів щодо захисту внутрішнього ринку від навали імпортної продукції. Особливо в період виходу з кризи, коли ймовірність повторної рецесії є дуже реальною. Зменшення обсягів експорту, експансія агресивних імпортерів дуже боляче позначаються на гривні, якій багато експертів пророкують серйозну девальвацію. Підставою для подібних прогнозів є дефіцит зовнішньої торгівлі, який зростає, — за перші чотири місяці цього року він становив 4,38 млрд. доларів. Усього ж за останні 12 місяців він досяг свого максимуму з 2009 року і перевищив позначку у 7,5 млрд. доларів.

За що відповіли 13 відсотків скорочених робітників?

Усі знають про критичну залежність України від імпортних енергоносіїв, про дорогий російський газ, однак мало хто звертає увагу на те, що ми зазнаємо значних валютних втрат навіть у традиційно експортно-орієнтованих галузях. За даними Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) лише за 2011 рік в Україну було ввезено феросплавів на 550-600 млн. доларів. Дані за перший квартал (160—170 млн. доларів) свідчать, що, при збереженні тенденції, цьогоріч цей показник зросте. Нагадаємо, що до початку 2009 року, тобто до світової фінансової кризи частка імпортної продукції на внутрішньому ринку феросплавів не перевищувала й 10 відсотків. Тепер же близько 55% вітчизняного ринку контролюють зарубіжні виробники цієї продукції. І це саме тоді, коли українські заводи змушені скорочувати виробництво.

Бажаючи зупинити ці небезпечні тенденції, УкрФА ще 13 жовтня 2011 року звернулась до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (МЕРТ) зі скаргою щодо масового імпорту феросплавів в Україну. У листі було викладено клопотання розпочати процедуру спеціального розслідування з цього приводу. Ситуація вимагала негайного реагування від чиновників із МЕРТ, однак їм було замало навіть місячного терміну для направлення відмови в порушенні розслідування. Остання до того ж була підкреслено формальною і свідчила про небажання розібратися в ситуації.

УкрФА врахувала всі формальні зауваження МЕРТ і 6 червня 2012 року знову звернулася до цього міністерства та до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі із заявою про існуючі порушення, а також стосовно проведення спеціального розслідування щодо масового імпорту феросилікомарганцю. Ситуація з цим видом феросплавів є показовою. За останній рік зростання імпорту феросилікомарганцю становило 144%. Сумарні фінансові втрати на внутрішньому ринку трьох українських заводів, що виробляють цю продукцію (Запорізький, Нікопольський та Стаханівській заводи феросплавів), сягнули 62%, і на 68 відсотків впали обсяги експорту. Загалом же обсяги виробництва скоротилися на 11 відсотків. Зайве говорити про соціальні наслідки подібного процесу — підприємства були змушені звільнити 13 процентів робітників.

Невже цього всього в міністерстві не бачать?! Або воліють відбиватися від скарг УкрФА аргументами, що ґрунтуються на хибних даних? Наприклад, тезою про нібито захист інтересів національних металургійних підприємств, які споживають феросплави (й при цьому займають відверто монопольне становище як споживачі цієї продукції). У той же час частка видатків на феросплави в собівартості готової продукції металургів не перевищує 1 відсотка, що робить примарними бодай якісь втрати від потенційної різниці у вартості українських та імпортних феросплавів.

Як знайти 330 тисяч зайвого експорту?

Представники УкрФА також звертають увагу на те, що минулорічні відмови провести спеціальне розслідування значною мірою пояснювалися, м’яко кажучи, дивною статистикою. Зокрема, Українська асоціація виробників феросплавів володіє одними цифрами, і зовсім іншими — органи статистики. І що цікаво — попри різні методики обліку, показники виробництва збігаються, а ось інформація стосовно експорту із України дуже різниться.

МЕРТ отримує ці дані від Державного комітету статистики України, який, у свою чергу, бере їх в Державній митній службі України (ДМСУ). Одне слово, офіційна статистика говорить, що три названі вище заводи-виробники феросилікомарганцю самостійно здійснюють експорт великої частки своєї продукції за кордон — 400 тисяч тонн. А ось маркетингові відділи заводів доповідають про інші обсяги експорту на підставі прямих зовнішньоекономічних контрактів із нерезидентами України — 70 тисяч тонн. Так відбувається через те, що ДМСУ очевидно не враховує той факт, що велика частина феросплавної продукції, проданої на внутрішньому ринку, перепродається за кордон різноманітними комерційними структурами. Більшість з них не мають брокерських ліцензій, тож вони замовляють у заводів-товаровиробників послуги щодо митного декларування товару для його експорту. А іноді й користуються логістичними можливостями заводів. Проте декларант не є продавцем товару. Саме тому подібні операції з продажу не повинні братися до обліку ДМСУ та Держкомстатом як експорт, що здійснюється виробниками феросплавів. Й відповідно, некоректна статистика не може бути причиною для відмови в розслідуванні масового імпорту феросплавів, який бурхливо зростає.

Церез це УкрФА звернулась також із листом до Першого віце-прем’єр-міністра Валерія Хорошковського, де просить розібратися в ситуації й дати доручення ДМСУ і Держкомстату надати дані щодо фактичного експорту продукції Нікопольського, Запорізького та Стахановського феросплавних заводів. Також заявники просять ДМСУ провести перевірку даних щодо зростання обсягів імпорту феросплавів в Україну. Представники феросплавної галузі сподіваються на те, що митниця згідно із законом поінформує МЕРТ про агресивне зростання імпорту феросплавів. І вже якщо факти значного зростання імпорту феросплавів до України підтвердяться (в УкрФА в цьому не сумніваються), то ч.1 ст.5 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» зобов’язує органи статистики повідомити про них МЕРТ. Наступний крок — початок спеціального розслідування щодо шкоди, яка була завдана вітчизняним товаровиробникам внаслідок неконтрольованого імпорту феросплавів. До речі, країни-члени СОТ, у разі виявлення фактів агресивного імпорту, вводять спеціальні квоти або встановлюють мита на ввезення відповідних товарів.

Олег ПРИХОЖИЙ, журналіст.

golos.com.ua